Любимий,улюблений. Любимий — той, що користується чиєюсь любов'ю, викликає в когось почуття любові. На відміну від улюблений, любимий (будучи взагалі не дуже поширеним словом) здебільшого вживається в сполученні зі словами, що виражають одиничне поняття (батьківщина, мати, батько та ін.).
Частіше в сучасній літературній мові вживані синоніми слова любимий — любий, милий, у відповідному контексті — коханий.
Дуже рідко натрапляємо в нашій мові на вживання слова любимий у значенні не прикметника, а дієприкметника з залежним від нього додатком в орудному відмінку (любимий — к и м?).
Інколи замість любимий без достатніх підстав вживають слово улюблений (улюблена мати). Та, очевидно, семантико-стилістичне розрізнення цих двох слів ще не набуло нормативної визначеності. Про це свідчать приклади з творів майстрів літератури.
Улюблений — той, кого серед інших найбільше люблять (улюблений герой, улюблена учениця і т. ін.), або те, що найбільше відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам (улюблені місця, улюблений колір, улюблена страва).
Інколи замість улюблений вживають любимий: любимий письменник, любимий літературний герой, любимий колір; природніше: улюблений письменник, улюблений літературний герой, улюблений колір,бо саме цьому письменникові, літературному героєві, кольору віддають перевагу перед іншими письменниками, літературними героями, кольорами.
Часом без глибшого знання певних обставин важко визначити, яке саме слово треба вжити — любимий чи улюблений. Наприклад, як сказати: «Жінка одержала листа від свого любимого (чи улюбленого?) сина»? Якщо жінка одержала листа від свого єдиного сина, якого дуже любить, треба вжити слово любимий; слово улюблений слід ужити, якщо у жінки кілька синів і листа вона одержала від того з них, якого любить дужче від інших (тут могло бути й слово найулюбленіший або найбільш улюблений; вищий ступінь порівняння від цього слова практично майже не вживається, його функцію виконує звичайний ступінь — улюблений).
З Інтернету
Немає коментарів:
Дописати коментар