Життєве кредо: Людина, котра знає українські слова, ще не знає мови (Г.Пашкалян)..."Треба самому багато знати, щоб навчати інших"..."Чим більше знаєш, тим більше можеш"..."Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш"..."Немає нічого, що не долалось би працею"

середа, 7 листопада 2018 р.

8 листопада – Святого Дмитрія великомученика

“Прийдіть усі вірні, зійшовшися, похвалімо Христового борця і мужнього світоча Дмитрія” 

Сьогодні, 8 листопада Церква вшановує честь одного з найвидатніших святих - Святого Дмитрія Солунського Мироточця. 
Хто ж він - Святий Дмитрій? У грецькому місті Солуні в третьому столітті жив воєвода (губернатор). Він і його дружина ісповідували Віру Христову, яку за того часу жорстоко переслідували погани, Господь Бог обдарував їх одним сином, якого при Св. Хрещенні назвали Димитрієм і дали йому зразкове християнське виховання. По смерти своїх батьків, вирісши на поважну людину, був він покликаний римським іператором Максиміліяном на становище намісника міста Солуня. 
Димитрій з того часу стає явним християнином. Своїм зразковим життям він так вплинув на жителів міста Солуня, що багато з них почали вірувати в правдивого Бога. 
Довідавшись про це, імператор Максиміліян постановив особисто перевірити підстави цих доносів на Димитрія. Повертаючись з одного походу, вступив до Солуня, й там наочно переконався, що Димитрій не тільки сам ісповідує Віру Христову, але й ще інших до цього нахиляє. Імператор тоді покликав до себе Димитрія і старався лагідним способом назад привернути його до поганства. Але Димитрій непохитно стояв при своїй вірі. Тоді імператор звелів вкинути його у в'язницю. 
А тим часом сталася ще одна подія, і вона приспішила мученицьку смерть Димитрія. 
Імператор Максиміліян прибув до Солуня із своїм улюбленцем — силачем Лієм. Цей силач викликав християн на двобій, а коли ніхто з них не відгукнувся, Лій висміював їхню віру. 
У Солуні тоді жив один побожний чоловік на ім'я Нестор. Він був учнем Димитрія. Побачивши страшні муки християн в руках безбожника Лія, Нестор рішився відвідати Димитрія в в'язниці й просити в нього благословення на боротьбу з Лієм. Димитрій дуже зрадів, коли побачив перед собою відважного християнина, який, наражуючи на небезпеку своє життя, бажав стати в обороні Віри Христової. І з радістю поблагословив він Нестора такими словами: «Ти, Несторе переможеш Лія, але й сам умреш мученицькою смертю!». 
Благословення й молитви Димитрія сповнили Нестора ще більшою відвагою, він виступив на двобій з силачем Лієм, скликнувши: «Боже Димитрія, допоможи мені!». До цього двобою приглядалися імператор Максиміліян, його дружина та все його військо. Господь допоміг Несторові, і він переміг Лія. Побачивши смерть Лія, імператор, замість увірувати в правдивого Бога, який допоміг слабкому тілом християнинові перемогти силача-поганина, звелів відрубати Несторові голову. А коли імператор довідався що це Димитрій поблагословив Нестора на цей двобій, він видав присуд смерти й на Димитрія. 
У досвіта 8-го листопада 306-го року прийшли до в'язниці вояки й закидали Св. Димитрія, який молився списами. Діялося це шість років перед проголошенням волі Віри Христової в Римській імперії. 
Тіло Св. Димитрія Великомученика християни поховали в місті Солуні. А коли (313-го року) було офіційно проголошено волю ісповідування Віри Христової, на могилі Св. Димитрія була збудована церква. До неї приходили тисячі віруючих християн, бо тут вони зазнавали зцілення душі й тіла внаслідок своїх щирих молитов. Так між іншим видужав один ба гатий вельможа Леонтій. Уздоровившись, цей багатий достойник збудував, на місце старої дерев'яної церкви, великий мармуровий храм Божий. А коли розкопували гріб Св. Великомученика Димитрія, то виявилося, що його тіло було цілком свіжим, наче б тільки що поховане, а з нього текло миро. Тому й Св. Димитрія ще називаємо Мироточцем або Мироточивим. 
Пам'ять Великомученика Димитрія вшановують у всьому християнському світі. За його мужність і відвагу в обороні Віри Христової вшановує його кожен свідомий християнин. 
Серед українців пошана до Св. Димитрія дуже велика. 
У народі кажуть, що Святий Дмитро приносить зиму. 
У народній колядці співається: 
У святого Дмитра труба із срібла... 
А як затрубив ще й святий Дмитро, 
Та й покрив зимков усі гори біло... 
У Дмитрову, або "родинну", чи ще інакше - "дідову" суботу справляють осінні поминки померлих родичів. Поминають парастасом у церкві та обідом вдома. 
Існує повір'я, що цієї ночі на цвинтарі можна бачити, як тіні померлих встають із гробів і розходяться по хатах своїх родичів.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...