Серія "Чи правильно ми говоримо?"

Любимий,улюблений. Любимий — той, що користується чиєюсь любов'ю, викликає в когось почуття любові. На відміну від улюблений, любимий (будучи взагалі не дуже поширеним словом) здебільшого вживається в сполученні зі словами, що виражають одиничне поняття (батьківщина, мати, батько та ін.).

Частіше в сучасній літературній мові вживані синоніми слова любимий — любий, милий, у відповідному контексті — коханий.

Дуже рідко натрапляємо в нашій мові на вживання слова любимий у значенні не прикметника, а дієприкметника з залежним від нього додатком в орудному відмінку (любимий — к и м?). 

Інколи замість любимий без достатніх підстав вживають слово улюблений (улюблена мати). Та, очевидно, семантико-стилістичне розрізнення цих двох слів ще не набуло нормативної визначеності. Про це свідчать приклади з творів майстрів літератури.

Улюблений — той, кого серед інших найбільше люблять (улюблений герой, улюблена учениця і т. ін.), або те, що найбільше відповідає чиїмось смакам, уподобанням, нахилам (улюблені місця, улюблений колір, улюблена страва).

Інколи замість улюблений вживають любимий: любимий письменник, любимий літературний герой, любимий колір; природніше: улюблений письменник, улюблений літературний герой, улюблений колір,бо саме цьому письменникові, літературному героєві, кольору віддають перевагу перед іншими письменниками, літературними героями, кольорами.

Часом без глибшого знання певних обставин важко визначити, яке саме слово треба вжити — любимий чи улюблений. Наприклад, як сказати: «Жінка одержала листа від свого любимого (чи улюбленого?) сина»? Якщо жінка одержала листа від свого єдиного сина, якого дуже любить, треба вжити слово любимий; слово улюблений слід ужити, якщо у жінки кілька синів і листа вона одержала від того з них, якого любить дужче від інших (тут могло бути й слово найулюбленіший або найбільш улюблений; вищий ступінь порівняння від цього слова практично майже не вживається, його функцію виконує звичайний ступінь — улюблений).

З Інтернету

Серія "Чи правильно ми говоримо?"

Заступник, замісник. Заступник в одному із своїх значень — офіційна назва посади другої особи в установі, організації та ін. Заступник начальника, керівника здебільшого постійно відає певними питаннями, ділянками роботи, має визначене коло обов'язків. Він працює одночасно з тим, кого заступає в разі його відсутності. 

Замісник — людина, що з якихось причин тимчасово виконує чиїсь обов'язки (замість когось). Наприклад: «Учитель захворів на початку навчального року, і з учнями два місяці працював його замісник».

Часто замість заступник неправильно вживають слово замісник. Сучасні словники, на жаль, не розрізняють цих понять. Так, в одному з них наводяться приклади: «Комісаром у тебе буде Яременко, замісником по розвідці — Новиков». Тут мало бути слово заступник, бо йдеться про офіційну назву посади.

З Інтернету

Серія "Чи правильно ми говоримо?"

Абонемент, абонент. 

Абонемент — це наперед оплачуване право на відвідання протягом певного часу видовищ, культурних заходів (наприклад, абонемент на цикл симфонічних концертів, на футбольні матчі сезону), право користуватись бібліотекою та ін. 

Абонементом називають також книжку з абонементними талонами, що їх відривають або погашають. 

У бібліотеках, де є читальний зал, абонементом, називають ту частину приміщення, де читачам видають літературу із книгосховища додому. Міжбібліотечний абонемент — замовлення й одержання для читача літератури з інших бібліотек. 

Іменник абонент означає особу, яка користується абонементом. 

Найчастіше слово абонент вживається на позначення особи або установи, на ім'я якої оформлений телефон, закріплений певний номер.

З Інтернету