22 січня - День Соборності України

«Богоматір-Берегиня 

береже вічний вогонь 

соборної України» 

(Зореслава Коваль) 

...І обнялися береги Одного, вічного народу...

22 січня 2019 року в Україні відзначається 100-та річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

На початку січня 1919 року Українська Народна Рада прийняла ухвалу про злуку ЗУНР з УНР в єдину державу. Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Показово, що обрано було надзвичайно важливу з точки зору державотворення дату.

24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День Соборності України, з грудня 2011 року святкується як День Соборності та Свободи України.

Незважаючи на поразку визвольних змагань 1917-1921 рр., Акт злуки 22 січня 1919 р. – подія величезного історичного значення. Упродовж наступних десятиліть він виступав визначальним чинником національної консолідації та виявом прагнення нашого народу до національного й духовного єднання.

19 січня — Водохрестя або Йордан, Богоявлення

Хрещення – одне з головних і найулюбленіших свят у нашій країні. Напередодні віряни відзначають водохресний Святвечір (другий святий вечір).

Здавна відомо, що Іван Хреститель охрестив народ у Йордані, чим закликав усіх до покаяння й очищення душі від гріхів. Ісус у віці 30 років, будучи безгрішним, перший прийняв хрещення, освятивши при цьому собою річку Йордан. На честь цієї події свято і було названо Хрещенням, а в народі його називають Йорданом (Ордань). Цього ж дня відзначають і свято Богоявлення.

Традиції 

За день до Водохрестя віряни постять, а 18 січня відзначають водохресний Святвечір. Існує звичай для всієї родини, як і на Різдво, збиратися за столом. На вечерю готують пісні страви, кутю та узвар. Головна традиція свята – водосвяття. У день Хрещення святять воду в усіх церквах, а також освяченню підлягають усі джерела води: річки, ставки та озера. У них прорубується ополонка, у яку священнослужителі опускають хрест. 

Існує повір'я, що свята вода очищає і зцілює. Тому люди стають у чергу, щоб запастися святою водою на цілий рік. Якщо бути присутнім на ритуалі освячення води, то можна здобути зцілення всіх недуг. По хрещенську воду можна прийти і після свята або набрати її зі звичайного джерела, бо, за переказами, у водохресну ніч навіть проста вода має цілющу силу. 

"А той другий празник - святого Василя..."

14 січня вшановуємо Св. Василя Великого, якого вважали покровителем землеробства. Тому основним обрядом цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними віншуваннями.

Із самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили!!!) набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів зі словами: "Ой роди, Боже, жито - пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!... На щастя, на здоров'я, на Новий рік!". Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми.

Сію, сію, посіваю, всього доброго бажаю:

Я бажаю щастя й долі.

Добра в хаті і на полі

Вашим родичам, батькам, 

Вашим сестрам і братам. 

Щоб дістали щастя в парі 
 Наші любі господарі.

Щоб усе велось від нині 

Нашій любій господині.

Народні прикмети:

-якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;

-якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;

-якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;

-якщо падає м'який сніг, - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;

-який перший день у Новому році, то й рік буде такий;

-якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.

День «дякую»

Найбільш ввічливим днем у році є 11 січня, адже саме в цей день у всьому світі за ініціативою ООН та ЮНЕСКО відзначається Міжнародний день «дякую» (International Thank You Day).

Цього дня бажано подякувати усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий. Психологи кажуть, що слово «дякую» — дійсно чарівне і здатне творити дива.

Слова вдячності здатні змінити наше життя на краще, бо вони налаштовують на позитив та покращують взаємовідносини. Проте ці слова не радять вимовляти, коли людина знаходиться у роздратованому стані.

На замітку

За народною мораллю, невдячність — то невихованість, черствість. Ці риси завжди осуджують. Існує навіть сталий зворот “чорна невдячність”, який означає “зло замість вдячності за зроблене добро”.