День Святої Анни

«Багато людей святкують празники

і знають їх назви,але не знають 

причин,чому вони встановленні»

Св. Іоан Золотоуст

Це свято відзначаємо на честь зачаття праведною Ганною Богородиці. Згідно з переказами, Анна відзначалася побожністю і милосердям до вбогих. Вона була бездітною, що вважалося ганьбою між людьми. Разом зі своїм побожним чоловіком Йоакимом вона наполегливо просила Бога у молитвах про потомство. У протоєвангелїї сказано, що одного дня явився їй ангел Господній, який приніс радісну вістку від Бога: її молитва вислухана.

Щаслива Анна відразу поспішила до Єрусалима, щоб скласти Богові свою сердечну подяку. Там вона зустрілася зі своїм чоловіком, який також мав вістку від Божого ангела.

День зачаття святої Ганни не позначений якимись особливими обрядодіями. Хіба що вагітні остерігалися працювати. Проте у давнину це була окрема і досить значна дія, бо в народі свято називають «родинами сонця». Свято припадає на день зимового сонцестояння, після чого сонце «повертає на літо, а зима на мороз». Відтак казали: «Прийшли Ганки — сідай у санки!»

Цього дня юні дівчата збиралися, щоб узгодити, як святкуватимуть різдвяні свята. З Дня Ганни починали готуватися до свят і жінки: мастили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.

До Дня Ганни відноситься низка спостережень, пов’язаних із бджільництвом: «Починають бджоли мед їсти», «Ходять у погріб до бджіл, щоб добре роїлись».

За матеріалами Інтернету

День святого Миколая Чудотворця

19 грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. 

Народні прикмети: 

Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.

Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.

Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.

Морозяний день - на уроду хліба й городини.

З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".

Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).

"Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

Легенда про Святого Миколая

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.

Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не знає, що робить лівиця..."

- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.

- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад. 

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?

З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.

Одного разу, коли Микола тільки-но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола, вивчився, став священником. Усе своє майно роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому сили творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. 

А коли він помер і постав перед Богом, Бог промовив до нього: «Багато, Миколо, ти зробив добра за своє життя. За це я виконаю будь-яке твоє бажання. Чого ти хочеш?»

Миколай не довго думав і відповів: «Дай мені, Боже, бодай один раз на рік сходити на землю та обдаровувати діточок» 

Відтоді кожного року у ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить з небес на землю і робить кожному з нас такі несподівані, але приємні подарунки.

День пам'яті великомучениці Катерини

7 грудня 2018 року вшановують пам'ять великомучениці Катерини. Свята була покровителькою наречених і шлюбу. В цей день часто проводилися різноманітні ворожіння та зустрічі для знайомства з хлопцями. Катерина знала кілька мов, а також володіла чудовим ораторським талантом.

Хто ж така Катерина?

Свята Великомучениця Катерина, котра прийняла християнство у 304 році, жила в Олександрії і вражала людей непохитністю своїх поглядів та вірності власній вірі. За легендою, її пробували звернути з богослужіння і переконаннями, і грошима, і владою, але жінка твердо стояла на своєму та й сама вміла переконати кого завгодно. За легендою, воїнів, яких вона переконала прийняти християнство, хотіли стратити – тоді сама поклала свою голову під меч ката, ставши на їх захист. За це її піддали страшним мукам, звідти і звання великомучениці, котра з благих намірів здобула страшну смерть. Нині її останки знайшли у Єгипті та поховали у монастирі Синай.

Народні прикмети на Катерини :

– Ясна погода на Катерину – буде морозна зима.

– Тепла погода – морози вдарять тільки на Варварин день (після 17 грудня).

– Кола навколо місяця віщують мороз.

– Сонячні промені пучками спрямовуються догори – скоро почнеться завірюха.

– Маленькі зірки на небі стануть прикметою до того, що скоро буде снігопад.

– Якщо самотня дівчина побачить 7 грудня щура, то її чоловіком буде іноземець.

– Катерина по воді, то Різдво по льоді.

Ворожіння на Катерини

1. Дівчині, яка хоче вийти заміж треба зірвати декілька листочків з різних дерев. Одним з них повинна бути яблуня. Ці листочки треба покласти під подушку і витягнути зранку. Якщо попадеться яблуневий листок – заміжжя у наступному році не чекати.

2. Опівночі, самотня дівчина бере горнятко з "вечерею", обгортає його новим рушником і йде до воріт "закликати долю" і тричі гукає: "Доле-доле, йди до мене вечеряти!". За народними повір'ями, у самотньої дівчини невдовзі повинен з'явитися парубок. 

3. Ввечері треба вийти на вулицю і прислухатися в якій стороні гавкає собака. З якої сторони почуєте гавкіт, з того боку і чекайте нареченого.

4. Якщо на вечорницях збиралося багато самотніх дівчат, їхню долю вирішували чоботи. Переставляючи їх по черзі, міряли будинок від столу до порогу. Чий чобіт вийде за поріг, та дівчина першою вийде заміж наступного року.

5. Дізнатися про дівочу долю допомагали символічні предмети: стрічка та каблучка. Одна із дівчат має розкласти на столі предмети і накрити їх тарілками так, щоб ніхто не бачив. Потім кожна по черзі підходила і піднімала одну із тарілок. Якщо під нею виявиться стрічка, буде ще рік у дівках, якщо каблучка, то вийде заміж.

Що не можна робити 7 грудня

1. Якщо вам треба вирушити у далеку дорогу, то краще зробіть це наступного дня.

2. Намагайтеся не сваритися одне з одним. Будьте дружніми та привітними.

Що можна робити 7 грудня

1. Цього дня молодим дівчатам, які мріють знайти гідного чоловіка і вийти заміж, треба молитися святій Катерині.

2. Хлопці цього дня мають постити і щиро молитися, щоб Бог дав їм роботящу та неліниву дружину.

Введення в храм Пресвятої Богородиці

Празник, який розповідає про дитинство Пресвятої Богоматері, — це празник Введення в храм. Святкуємо його 4 грудня. Празник має назву «Вхід у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії» та відкриває нам деякі таємниці дитячих років Пречистої Діви Марії, Її виховання у святині та Її приготування до найвищої гідності — бути Матір’ю Божого Сина.

ІСТОРІЯ ПРАЗНИКА

Цей празник заснований на традиціях Церкви й на апокрифічних книгах. Із цих джерел дізнаємося, що батьки Пречистої Діви Марії, будучи бездітними, дали обіцянку в разі народження в них дитини віддати її на службу Богу в Єрусалимський храм. 

Господь Бог вислухав їхні молитви і дав їм доньку. Коли Їй виповнилося три роки, батьки привели Її до храму і віддали в руки первосвященика Захарія, батька св. Івана Предтечі. Тут Пресвята Богородиця перебувала тривалий час аж до заручин зі св. Йосифом.

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ ЗІ СВЯТОМ

Сусіди стримуються заходити на Введення зранку до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя: «Коли ввійде (першим) молодий, гарний, здоровий чоловік, а до того ж — із грошима, то це добра ворожба: весь рік у хаті будуть усі здорові і будуть гроші вестися. Коли ж увійде старий, хворий, особливо стара баба, або коли хтось прийде чогось зичити, — то це злий знак» (Ів. Франко «Народився Календар» в Етн. Зб. НТШ, V, 205).

Ворожили з різних прикмет, який буде новий господарський рік. Наприклад, скільки на «Введення» води, стільки на Юрія трави; як на Введення вода, то в літі молоко.

Зимові прикмети

Зимові прикмети

                                                                                  ГРУДЕНЬ

Сніг у грудні глибокий — урожай високий.
Заступи грудня дверима, а він тобі вікном влізе.
У грудні сонце на літо, а зима на мороз.
Грудень землю грудить, хату студить.
Грудень снігом замете — буде літо золоте.
Січень рік починає, а грудень кінчає.
Прийшов грудень — приніс студень.
Зимовий деньок, як комарів носок.

Якщо взимку ранкова зоря гасне — на холод, а коли вечірня раптово згоряє — на відлигу.
Дим без вітру стелиться по землі — випаде сніг або потепліє.
Починають «плакати» вікна — зменшиться тиск і потепліє.
Взимку кінь лягає на землю — перед снігопадом, а перевертається через спину — на відлигу.
Яскраві зірки взимку — на мороз.
Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає — бути хурделиці.
Кімнатні птахи мовчать перед заметіллю.
Сова кричить — холод накликає.
Віконниці або журавель взимку скриплять — буде відлига.
Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним.
Снігурі прилетіли в грудні — зима буде суворою.
Горобці ховаються в затишок — на мороз і заметіль.
Миші вилазять з-під лісової підстилки і бігають по снігу — на відлигу.
Галки збираються великими зграями і сильно кричать — на ясну погоду і мороз.
Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, дере стіну — на негоду, лежить черевцем догори — на відлигу, згорнувся в клубочок і вткнувся писком в лапки — на мороз.
Узимку кінь лягає на землю — перед снігопадом, а перевертається через спину — на відлигу.
Пізно ввечері голосно співає хатній цвіркун — завтра буде тихий, безвітряний день, а мороз послабшає.
Чистий блакитний колір неба взимку — ознака стійкої ясної погоди.
Якщо снігопад припиниться після полудня або ввечері без прояснення неба — назавтра знову чекай снігопаду.
Перший сніг щільний і мокрий — на вологе літо, сухий і легкий — на сухе.
Дзвенить у вухах — на відлигу.

СІЧЕНЬ                                  

На новий рік прибавилося дня на заячий скік.
Холод не брат, а завірюха не сестра.
У січні вночі панують сови та сичі.
Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний.
Січень не так січе, як вуха пече.
Зимова днина така: сюди тень, туди тень — та й минув день.
Січень з груднем прощається, а на лютий косує.
Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.
Якщо на Новий рік рівно випав сніг, то врожай озимини і ярини буде однаковим.
Ворони купаються — до негоди, каркають — на мороз, гуртами літають — на снігопад, сідають на землю — до відлиги, а вмощуються на нижніх гілках дерев — на вітер.
Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася — бути хуртовині.
Тетеруки зариваються в сніг — похолодніє, а коли перелітають з полів у глиб лісу — на завірюху.
Гусак стоїть на одній лапці, та ще й ховає голову в крило — на мороз.
Якщо миші вилазять з-під снігової ковдри і бігають по снігу — незабаром потеплішає.
Кінь лягає долі й перекидається з одного боку на інший — на хуртовину.
Місяць на небі яскравий — до ясної погоди, блідий і ледь покритий туманцем — на сніг.
Мокрий, з відлигами, січень — жди холодного літа.
Кричать голосно галки — буде відлига. З цього приводу в народі кажуть: «Галки тепла накликали».
Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева — чекай лютого морозу.
Пес на снігу згортається калачиком — на мороз, а витягується, розкидає лапи — на відлигу.
Якщо пес спить більше, ніж звичайно, знехотя рухається, перестає гавкати — бути потеплінню.
Раннього морозяного вечора дружно розспівалися півні — чекай відлиги.
Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику — неодмінно збільшиться мороз.
Взимку без вітру шумить ліс — бути хуртовині.
Потемніла зимова діброва — на відлигу з вітром.
Ясного дня з’являється лапатий та голкастий іній — чекай різкого похолодання і хуртовини; якщо був іній уночі — сніг удень не йтиме.
Якщо після Нового року хмари пливуть проти вітру, то буде сніг.
Сильно рипить під ногами сніг — буде мороз.
Увечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни, — на негоду.
Далеко чути погук тепловоза — на відлигу.
Вечірній зіркопад — на нічний мороз.
Вовки виють неподалік жител — до морозу.
Неодмінно заморозить, якщо дим з димаря в’ється стовпом, ранкова зоря дуже яскрава, а зірки в нічному небі надмірно поблискують.

ЛЮТИЙ
В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
Питає лютий, чи добре взутий, бо прийде марець і вхопить за палець.
Лютневий сніг весною пахне.
Ще рано лютому до березня у свати ходити.
Вже лютий геть підгриз — кидай сани, бери віз.
Лютий зиму видуває.
Монотонно шумить зимовий ліс — на тепло.
Хмари йдуть низько — до відлиги.
Хоч і вітряно, але хмари йдуть навпроти, — вночі випаде сніг.
Удосвіта іній вкрив дерева — вдень не йтиме сніг.
Сухі ялинові гілки згинаються — на хуртовину, розпрямляються — на гожу днину.
У морозяний день вода виступає поверх льоду — невдовзі настане відлкга.
Лунко потріскує лід — на міцний мороз.
Півні ввечері розкукурікалися — на переміну погоди.
Вранішня зірниця швидко гасне — на мороз.
Йде лапатий сніг — на тривалу негоду й сльоту.
Дрова в печі займаються з кутка й погано горять — на відлигу.
Придивіться до візерунків на шибі: якщо їхні пагони спрямовані вгору — морози триватимуть, а коли вниз — бути відлизі.
Сильний сніг уночі та на світанку при слабкому вітрі віщує сонячну погоду вдень.
Сніг сіється, мов крупа, — чекай морозу протягом тижня.
Півень волочить хвоста — буде снігопад.
Багато інею взимку — влітку багато роси.
Глибокий сніг узимку — на дощове літо.
Грім напровесні на голе дерево — погано вродять зернові.
Свиня рохкає, хоч і сита, — на мороз.
Пес лежить на снігу — невдовзі потеплішає, качається — буде завірюха.
Якщо розсіл у діжці із квашеною капустою зменшується — на мороз, прибавляється — до відлиги.
Великі бурулі на піддашках — буде добрий урожай кукурудзи.
Якщо зайці чутливо сплять й здалеку чують мисливців, стоятиме суха морозяна погода, а коли вибігають з-під ніг — на тривалу відлигу.
Не скинув листя дуб — буде люта зима.
Снігурі туляться до оселі — на великий снігопад.
Басок на скрипці за ніч попустився — чекай відлиги.

Легенда про сніг і зиму

Це було так давно, в  той час, коли землю висвітлювало чисте безхмарне сонце. І дощ лише іноді опускав свої холодні сутінки. На землі панувала любов і спокій. У той час жив на землі прекрасний принц на ім'я Сніг. Його очі були небесного кольору, а срібні волосся принца спадало на плечі. Його замок був витканий зі світла. А в саду росли ніжні, як дотик вітру, троянди. Одного разу молодий принц пішов у ліс, щоб помилуватися ранковою зорею. Він присів під деревом і заплющив очі, прислухаючись до пташиної трелі. Раптом його спокій перервала прекрасна пісня. Голос звучав, як тисячі дзвіночків зливаються в один чарівний звук.